Фільм «Захар Беркут», який нещодавно вийшов на великі екрани, – один з найгучніших вітчизняних кінопроектів (хоча українським кіношникам допомагали фахівці із самого Голлівуду). Сценарій до екранізації однойменної повісті українського класика Івана Франка написали Ярослав Войцешек та Річард Ронат. А постановниками картини стали Ахтем Сеітаблаєв та Джон Вінн. До того ж основні ролі дісталися іноземним акторам. Тому дуже цікаво було, що ж з того вийшло?
…1241 рік. Вільний народ поселення Тухля ніяк не може дійти згоди з місцевим боярином Тугаром Вовком (Томмі Фленаган). Останній вважає людей своїми підданими та зазіхає на їхні землі. Люди ж не збираються коритися йому. Особливо місцевий старійшина Захар Беркут (Роберт Патрік)… Та цей конфлікт не мав шансу на продовження. Бо ж невдовзі станеться щось дуже страшне…
Монгольська орда на чолі з ханом Бурундою (Цегмід Церенболд) рухається на захід, винищуючи все на своєму шляху. Монголи розоряють села, чоловіків вбивають, а жінок беруть у полон… Однак сини Захара Беркута Максим та Іван (Алекс Макніколл та Роккі Майєрс) потайки пробираються до табору загарбників та звільняють полонених. Під час цієї спецоперації вони вбивають єдиного ханського сина. Тож тепер несамовитий від люті хан просто одержимий жагою помсти. Та у Захара Беркута є план, яким чином врятуватись від ворога…
Паралельно нам покажуть красиву історію кохання Максима Беркута та Мирослави Вовк (Поппі Дрейтон)…
Насправді враження від стрічки складається досить приємне. Тут хороша акторська гра. Дуже цікаво спостерігати за Робертом Патріком. А ще Алекс Макніколл та Поппі Дрейтон дуже природно вписалися в цю історію.
Можна похвалити режисерів. У стрічці досить пристойні сцени середньовічних битв, хоча, звісно, до Голлівуду далеко. Дуже вдалі й декорації. А ще вражають костюми: вручну було створено понад три тисячі одиниць різних варіантів вбрання. До речі, художницею з костюмів виступила Антоніна Белінська.
А от із чим біда, то це з картинкою. Візуальна складова дуже засмучує: оператор Юрій Король («Незламна», «Сторожова застава», «Шляхетні волоцюги») не надто творчо підійшов до своєї роботи. І це при тому, що частина зйомок відбувалася в Карпатах. Зокрема, окремі сцени знімали на озері Синевір та біля Манявського водоспаду… Як можна було не скористатися такою природною красою?
До того ж бюджет як для історичного екшену вийшов надто скромним – 113 мільйонів гривень, з яких 30 млн надало Державне агентство України з питань кіно. Тож до рівня голлівудських муві це кіно явно недотягує.
Проте воно все одно захоплює глядача. Хіба що трохи стомлює, бо хронометраж стрічки складає 132 хвилини. А це трохи забагато як для такої невеличкої історії. Разом із тим фільм «Захар Беркут» надто важливий для нас. Особливо сьогодні.
«Історія Захара Беркута – про кожного з нас. Вона змушує задуматися над тим, що ми будемо робити, коли наш спосіб життя опиниться під загрозою. Чи будемо ми бігти або будемо боротися й відстоювати те, у що віримо?
Найбільш близькою в образі Захара для мене виявилася саме його воля до боротьби за свою свободу. Він не хотів чужого панування ні над ним самим, ні над його народом. Натомість він хотів, щоб люди самі вирішували, хто і як ними має правити, і був готовий боротися за свою свободу», – говорить виконавець головної ролі, актор Роберт Патрік. І в цьому суть!
Євгенія ПРОРИВАЙ
Leave a comment