Забужко: Бійтеся московських “записочок”, ось що вони зробили зі святим Валентином

От наддав мені лихий зазирнути з такої романтичної оказії, як День закоханих, в українську Вікіпедію! А там…

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Оксана Забужко.

“У ті дні в Римській імперії проходили щорічні святкування на честь богині Юнони – покровительки закоханих пар. Однією з традицій свята було дарувати один одному записки з іменами закоханих. Християни перейняли цей звичай, записуючи на листівках імена святих. Саме тому Святий Валентин став заступником закоханих”, – зазначає священик Ігор Ковалевський (генеральний секретар Конференції католицьких єпископів Росії). “Це – народна традиція, а не церковна”, – підкреслює він“.

Читайте також: Значна частина українців дивиться на себе й на свою культуру очима росіян

Га? Хто? Каво позвать?!

(Двічі перечитала, доки повірила, що там справді таке написано!).

А ось, шановне панство, що каже нам про святого Валентина предстоятель Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав (Шевчук), обговорюючи зі щиро вашою проблеми римського шлюбу в світлі Українчиної драми “Руфін і Прісцілла”:

“СШ: …От пам’ятаєте, та вся ідея святого Валентина? Чому його вважають сьогодні покровителем закоханих? Бо він був одним із перших, хто вінчав нерівні шлюби – людей з різних станів, коли християнські жінки з вищого суспільства виходили заміж за мужчин, які, можливо, не були з того високого суспільства, проте були членами тієї самої церковної спільноти. А це, згідно з римським правом, вважалось конкубінатом (незаконним сексуальним співжиттям). Тоді ті єпископи ранньохристиянської Церкви, які в такий революційний спосіб діяли, говорили, що закони Божі не є законами кесаря.

ОЗ: Ах он як… То мезальянс вважався конкубінатом? Я цього не знала.

СШ: Так, бо це було дуже класове суспільство.

ОЗ: Інша концепція шлюбу, зрозуміло…”

Читайте також: Булгаков бреше, подекуди у дрібницях, але насамперед загалом – Макаров

(У кн.: Леся Українка. Апокриф. Блаженніший Святослав Шевчук. Оксана Забужко. Чотири розмови про Лесю Українку. С. 51).

Ось так. Відчули “разніцу” між святим Валентином “руского чєловєка” і святим Валентином здорової людини? (складно “рускому чєловєку” змиритися, що можна хоч у чомусь проти кесаря піти, навіть коли цей “чєловєк” – католицький священник, – легше притягти, ні в п’ять, ні в дев’ять, “Юнонині записочки”, щоб часом не збунтувати пастви…

Й от якого милого ті московські “записочки” в український інфопростір тягти, питається? Скільки можна попереджати – не чіпайте нічого звідти руками до санітарної обробки фахівцями, воно заразне! Чи лінь, чи незвичка – розгорнути своє, і справді ж авторитетне джерело?.. Книжок не читаєм, все є в інтернеті?..

…Читайте книжки, українці. Читайте, святим Валентином прошу.

Інакше – так і будемо з Москви “записочками” розум носити й дивуватися: чого ж воно не працює?