Ринок землі ми маємо розглядати як фактор національної безпеки, адже за цим словом стоїть продовольча безпека, що покладена на нашу відповідальність. Адже ми повинні забезпечити родини всім необхідним, не чекаючи, коли привезуть картоплю з Єгипту чи молоко з Польщі.
Про це повідомляє Герой України, директор товариства «Агрофірма «Маяк» (Полтавська область) Тетяна Корост.
Для чого зараз запроваджується ринок землі? Чи не варто було б розпочати із створення робочих місць чи відновлення державної підтримки тим, хто працює на землі. Адже сьогодні фермер, збираючи зерно, сою чи кукурудзу, не має сховищ для їх збереження, через що й продає сировину за безцінь латифундистам.
Сьогодні ми постійно живемо під насильством холдингів. Коли земля заростала бур’янами, їх не було. Вони з’явилися, коли ми її обробили, і тепер всіма можливими шляхами, в тому числі шантажуючи селян, скуповують корпоративні права. Чи не варто державі попіклуватися про захист наших інвестицій, адже ми 20 років вкладаємо в нашу землю, створюючи виробничу сферу, переробну галузь тощо.
Те, що законопроектом про обіг земель дозволяється купувати наші чорноземи іноземцям, неприпустимо. Адже земля – це наше національне багатство, яке належить українському народу.
Люди в селі стурбовані запровадженням з 1 жовтня 2020 року ринку землі. До речі, в селі ніхто не каже про те, що чорноземи потрібно продавати. Кому з пайовиків потрібні гроші, їм допомагають всі. Тому, на мою думку, потрібно виважено підходити до відкриття обігу землі, запровадивши перед цим ряд законодавчих процедур й запитавши у людей на референдумі – а чи дійсно вони хочуть, щоб українські чорноземи йшли з молотка.
Leave a comment