Четверг , 28 Март 2024
Экономика

Чи побачать українці зниження податкового навантаження

Зниження податкового навантаження зафіксовано в програмі діяльності уряду Гончарука. Але здається, що такі необхідні для України кроки так і залишаться декларацією намірів. Про це красномовно свідчить проект держбюджету-2020, який передбачає запровадження нових податків та збільшення ставок по існуючим. Українцям кидають кістку про розгляд зниження на декілька відсотків податку на додану вартість, але одночасно парламент ухвалює закони, які ще більше затягують податковий зашморг. І такий шлях не призведе ані до розвитку економіки, ані до збільшення рівня добробуту населення.

Податкове навантаження в Україні зіставне із заможними європейськими країнами. Правда, за рівнем доходів ми пасемо задніх. Зрозуміло, що представники малого та середнього бізнесу виступають за зниження податкового тиску. Є й такі, хто вважає ставки податків адекватними українським реаліям. Ось тільки представники другого табору забувають про те, що найзаможніші нині країни в період здійснення економічного ривку намагалися максимально знизити податкове навантаження. А вже потім поступово підвищували ставки до існуючого рівня.

За словами фінансового експерта Олексія КУЩА, якщо розділити податкові надходження до держбюджету, які в середньому складають 700 млрд грн, на рівень валового продукту, отримаємо трохи менше 20% податкового навантаження. Це на рівні більш-менш успішних країн, які проводять ефективні податкові реформи.

Але насправді податкове навантаження є значно вищим. Адже за дужками залишаються наповнення Пенсійного фонду, відшкодування ПДВ імпортерам, інші нефіскальні побори. В результаті цей показник перевищує 40%, що не є нормальним.

«Доля податкових відрахувань до ВВП коливається в межах 10-15% у тих країнах, де відбувається максимальне стимулювання розвитку бізнесу, – зазвичай це країни з перехідною економікою, які хочуть швидко подолати бідність й зайняти лідерські економічні позиції», – уточнив він у коментарі «ВВ».

На думку експерта, Україні варто було б замислитися над фіскальним маневром – комплексною системною політикою держави, яка за допомогою фіскальних інструментів переналаштовує структуру економіки, дає змогу провести реформи й застосувати додаткові стимули до створення моделі випереджаючого економічного розвитку.

Але для початку держава має навчитися збирати податки. В першу чергу розпочинаючи з фінансово-промислових груп, які є найбільшими суб’єктами з агресивного податкового планування й мінімізації оподаткування.

«Але в нас «рибу» почали чистити з «хвоста» – тобто з ФОПів. І там ситуація унікальна – адже додаткова фіскалізація може принести 2-3 млрд грн до держбюджету. В той самий час для виконання цих фіскальних вимог ФОПи мають витратити десятки мільярдів гривень на адміністрування й закупівлю обладнання. І це є парадоксальним. Тому, на мій погляд, потрібно повністю змінити модель оподаткування, адже в Україні наразі створюються умови для комфортного існування лише фінансово-промислових груп», – додав Олексій Кущ.

Він уточнив, що в Україні основний платник податків на прибуток – населення, яке загалом до центрального та місцевих бюджетів приносить щорічно близько 220 млрд грн. Для порівняння – корпорації сплачують 100 млрд грн. Також до бюджету збирається з населення близько 400 млрд грн імпортного ПДВ та 70-80 млрд грн внутрішнього ПДВ, яке нараховується на товари, виготовлені в Україні.

«Податкова політика має бути спрямована на подолання бідності. В Україні податок на прибуток складає 18%, а в РФ – 14%. Потрібно і нам знизити ставку по ньому до 10-12%, також можна поміркувати про відміну воєнного збору. Навіть такі кроки дадуть вивільнення ресурсів, і людина відчує на своєму сімейному бюджеті цей ефект. Також варто замислитися над скасуванням ЄСВ або хоча б його зниженням принаймні на 5%.

Позитивний ефект отримаємо й від запровадження багатоступінчастого ПДВ, коли щодо комунальних послуг та соціально значущих товарів та послуг застосовуватиметься нульова або мінімальна ставка. Це знизить вартість товарів й дасть можливість людині більш якісно жити. А ось на предмети розкоші, в тому числі речі з бутиків, ставка ПДВ має бути на рівні 30-40%. Таким чином перерозподіл доходів населення почне вирівнюватися за медіанним рівнем», – підсумував Олексій Кущ.

Олена САФОНОВА 

Вечірні Вісті

Leave a comment

Добавить комментарий

Свежие новости

Погода

Новости по теме

Reliance Industries отказывается от покупок российской нефти

Reliance Industries не будет покупать нефть РФ, которая была загружена в танкеры...

ЕС планирует направить ресурсы Центробанка Российской Федерации в Украину с июля этого года

Согласно предложению ЕС Украина начнёт получать средства прибыли Центробанка РФ.

Транспортная свобода: Украина борется за права перевозчиков в соглашении с ЕС

Соглашение о проведении либеральной трансформации грузовых перевозок с ЕС важны для Украины.