«Одразу почнемо з геть-геть позитиву. Сьогодні з колегою розглядали варіанти, що буде не завтра, що буде післязавтра. Післязавтра, коли пандемія вірусу завершиться, нас очікує вибуховий ріст економіки і до цього теж треба готуватися. Тому що весь нинішній відкладений попит, який зараз формується в умовах того що весь світ, емісійні центри – ЕС, США накачують свої економіки безпрецедентним грошима – він потім вибухне підвищеним ростом економіки. Але це буде післязавтра. Післязавтра – це рік 2021-2022», – про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише політолог Руслан Бортник.
«Це нотка оптимізму для бізнесу. Цей бізнес – ті люди які сьогодні згортають роботу, згортають свою діяльність, що б все ж таки не ламали все, не знищували все. Пам’ятайте, що буде момент, коли ваш капітал, коли людські ресурси будуть вкрай потрібні – ціна на них стрімко виросте. Сьогодні важливо зберегти можливо ці кадри, навіть за рахунок економічних збитків.
Як виводити сьогодні Україну з кризи? Тут має бути реакція на кількох рівнях. Перша реакція – ми маємо розуміти, що ми геополітично залишились сьогодні наодинці зі своїми проблемами і нам стрімко потрібно досягти миру на Донбасі. Друге – потрібно досягти реструктуризації боргів. Поки борги такі високі, поки третина доходів бюджету в нас – це борги, ми будемо неспроможні вживати ефективних антикризових заходів, ми будемо не спроможні формувати і наповнювати стабілізаційні чи резервний фонд уряду для вжиття цих заходів.
У внутрішній ситуації ми маємо підтримати бізнес , ми маємо підтримати робочі місця, про це я казав, ми маємо знизити податкове навантаження і стимулювати внутрішній попит. Гроші – я зараз буду казати можливо неправильно, але іншого виходу немає, зараз так роблять а США та Європі – потрібно надрукувати трохи і роздати людям. Нехай, навіть за рахунок інфляції та девальвації, часткової, але поки у людей будуть гроші, вони будуть дома, поки вони будуть купувати товари та послуги вітчизняні, поки економіка буде жива.
Так зараз роблять трильйонами в США і будуть роботи в ЄС. Це практика, емісійні центри, які друкують гроші, таким чином намагаються утримати економіку на плаву. Друге, що нам потрібно, як рятувати нам країну, нам потрібно безпосередньо боротися з пандемією короноавірусу і тут є дві моделі.
Модель є пасивна, яку ми сьогодні застосовуємо, яка несе величезну загрозу, для економіки, яка передбачає просто встановленні карантину, обмежень. В боротьбі з середовищем де розповсюджується коронавірус і є модель активна, яка застосовувалася не в Китаї, в Китаї лише частково, а, передусім, в Південній Кореї, в Тайвані, Сінгапурі. В цих країнах масово тестували громадян, намагаються виявити джерела розповсюдження інфекції, ізолювати людей, які хворі, чи їх оточення. Паралельно не закриваючи громадський транспорт, не руйнуючи економіку. Ми вчора опублікували аналіз за яким, наприклад в Мадриді, в Римі, в Берліні і в Парижі продовжує функціонувати громадських транспорт, включаючи метро, в Пекіні метро не зупиняли. Розумієте, ці країни ідуть трішечки іншим шляхом, намагаються вирішити ці кризи. Мені здається з цієї пасивної моделі яку ми застосовуємо на фоні напівзруйнованої нашої медичної системи вимушено, ми зараз маємо активно перейти до активної моделі, масового тестування, виявлення цих людей, ізоляція їх та їх оточення, паралельно відновлюючи економіку, громадських транспорт.
І третє, нам потрібна масштабна політична реформа сьогодні, потрібно відкласти на майбутнє, або вирішити одним махом всі гострі культури, гуманітарні, всі інші питання, потрібно створювати уряд коаліційний, національної єдності, куди мають увійти всі фракції, групи, які є в парламенті. Потрібно забезпечити політичну солідарність перед загрозу епідеміологічної, політичної, економічної масштабної кризи. Потрібно використовувати цю політичну солідарність для того щоб інвестувати в реальний сектор економіки, в ті підприємства, які продовжують створювати основну масу робочих місць. Це так дуже грубо, мазками ті заходи які потрібно учиняти і завдяки яким, я думаю ми могли завершити ці історію до кінця цього року», – завершив політолог.
Leave a comment