21 травня президент Володимир Зеленський видав указ про розпуск Верховної Ради та про проведення 21 липня дострокових парламентських виборів. Країні вже давно потрібне перезавантаження, тож цей крок здавався логічним. Та далеко не всі були в захваті: 62 нардепи зробили подання до Конституційного cуду України, аби той розтлумачив, законно було розпущено парламент чи ні. На диво, справа розглядається досить швидко як для КСУ, і вже за деякий час судді оголосять рішення. Однак так чи інакше виборчий процес у самому розпалі. То що ж буде далі?
Бути чи не бути?
Юридичні розбірки відбуваються навколо факту існування коаліції. Згідно з Конституцією президент має право (та не обов’язок) розпустити парламент, якщо протягом одного місяця не створено коаліцію.
Парламентарі-підписанти стверджують, що більшість розпалась 17 травня 2019 року, коли з неї вийшов «Народний фронт». Тому указ є неконституційним, бо ж знову-таки був ще місяць на формування нової коаліції.
Сторона президента стверджує, що більшості не існує ще з 2016 року, коли з неї одна за одною вийшли три фракції – «Самопоміч», «Батьківщина» та РПЛ. Тож у Блока Петра Порошенка та «Народного фронту» на двох не було 226 мандатів.
Ця версія є більш логічною. Бо ж згідно з Конституцією (та й у коаліційній угоді так записано) більшість можуть формувати лише депутатські фракції. До того ж поіменного списку нардепів, які входили до коаліції в 2016-му та й у подальші роки, ми так і не побачили. Правда, нещодавно спікер Андрій Парубій все ж передав до КСУ якийсь список. Хотілося б його вивчити.
Та чому ж виникла ця юридична казуїстика? Порядок формування, функціонування та розпуску коаліції регулює лише Конституція. Втім до 2010 року в регламенті ВР ці норми існували і вони були вичерпними. Але тодішня пропрезидентська більшість вилучила їх із регламенту. Тоді ж почалися ігри із самим Основним Законом: всі ми пам’ятаємо ганебну історію, як через той же КСУ міняли Конституцію. Та коли в 2014-му повернулися до редакції Основного Закону 2004 року, про вилучені норми регламенту забули. Та якби їх повернули, то жодних запитань ні в кого не виникало б.
Українці – за розпуск
Нині абсолютно зрозуміло, що переважна більшість українців підтримає дочасні вибори до ВР. Про це свідчать, зокрема, результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» з 8 по 12 червня. Аудиторія: громадяни України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Методом особистого інтерв’ю (face-to-face) було опитано 2500 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження – не більше 2%. Розподіл областей: усі регіони України, окрім окупованого Донбасу та анексованого Криму.
Для початку респондентів запитали: чи підтримуєте ви рішення президента Зеленського про розпуск парламенту і призначення дострокових виборів Верховної Ради на 21 липня 2019 року? Точно не підтримують рішення 5%, скоріше не підтримують 3%, вагаються із відповіддю 4%, скоріше підтримують розпуск парламенту 9%, однозначно підтримують ініціативу гаранта 79%.
До речі, кілька тижнів тому тих, хто виступав частково за та повністю за проведення дочасних виборів, в сумі було менше на 16%.
Також українцям задали запитання: група народних депутатів оскаржує у Конституційному суді указ президента Зеленського про розпуск парламенту і призначення дочасних виборів. Як ви розцінюєте їхні дії: вони захищають законність чи швидше намагаються продовжити свої повноваження хоча б на декілька місяців? 9% вважають, що мова йде про захист законності, 9% не мають відповіді, а 82% говорять про те, що таким чином депутати хочуть продовжити свої повноваження.
До речі, а що там з довірою до самої Верховної Ради? Так, можна звернутися до ще одного дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» з 29 травня по 3 червня 2019 року. Аудиторія: громадяни України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод проведення – особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності – не більше 2,2%. Розподіл областей: усі регіони України, окрім окупованого Донбасу та анексованого Криму.
Тоді у респондентів поцікавилися, наскільки вони задоволені діяльністю президента, прем’єра та парламенту. Так от виявилось, що найнижча підтримка саме у ВР. Цілком задоволені діяльністю парламенту 1% респондентів, скоріше за все задоволені – 3%, вагаються із відповіддю – 5%, скоріше незадоволені – 15%, зовсім незадоволені – 76%. Тож все очевидно…
Три «горішки» для президента
Насправді є три варіанти розвитку подій. Перший – рішення буде визнано конституційним і вибори пройдуть за планом. Другий – указ буде визнано неконституційним і волевиявлення відбудеться наприкінці жовтня.
Третій варіант – складніший. Так, на думку деяких юристів, судді можуть визнати неконституційним тільки один пункт указу, який стосується саме розпуску ВР. А от той пункт, в якому йдеться про призначення позачергових виборів, залишать чинним через те, що виборчий процес зупинити не можна, а також через реалізацію пасивного виборчого права громадян бути обраними. Тож вибори все ж відбудуться 21 липня.
До чого схиляються судді, сказати досить важко. Поки що навіть незрозуміло, коли точно винесуть рішення. Юристи навіть тут розходяться у датах. Одні говорять, що місяць, протягом якого має з’явитися рішення, стартував з 29 травня – дня, коли було відкрито провадження у справі. Тож кінцева дата – 29 червня. Інші правники стверджують, що варто вести відлік від 4 червня – тоді подання було визнано невідкладним до розгляду. Тому крайній термін – 4 липня.
Тож чекаємо і сподіваємось на те, що Конституційний суд буде об’єктивним. Якась тривога існує, бо всі ми пам’ятаємо скандальні рішення цього органу. Наприклад, скасування статті про незаконне збагачення…
Але є дещо, що суд вирішити не в змозі. Насправді Верховній Раді дев’ятого скликання, коли б вона не була обрана, треба не забути про регламент. І раз і назавжди поставити крапку у цьому питанні. Життєво важливо чітко виписати правила існування коаліції для того, щоб у майбутньому подібних проблем не виникало.
ДУМКА ЕКСПЕРТІВ
Політична логіка підказує, що вибори не відмінять
Олег ПОСТЕРНАК, кандидат історичних наук, політтехнолог, керівник «Центру політичної розвідки»:
«Для чого було робити подання, якщо так чи інакше парламентські вибори відбудуться – не зараз, так через кілька місяців? Причин багато, та головне тут – піар. Нардепи також хотіли показати свої зуби і впровадити в масову свідомість думку про те, що президент некомпетентний. Також це спроба внести хаос у виборчий процес…
Насправді вважаю, що із вірогідністю у 70% Конституційний суд України визнає указ президента про розпуск парламенту конституційним. Поясню… Таке рішення можна прогнозувати, виходячи з політичної логіки та інтересів, а також самого складу КСУ.
Нагадаю, що у складі суду є судді, призначені як за часів Порошенка, так і Януковича, і вони тісно пов’язані з певними політичними силами, які саме й зацікавлені у проведенні дочасних виборів. Бо до осені багато чого може змінитися. Тож повторюсь, вважаю, що КСУ стане на сторону президента.
Якщо вибори все ж відмінять, то звісно, що трохи зміниться електоральна картина. Так, до останнього буде невідомо, чи зможе до парламенту потрапити «Європейська солідарність», вона підбереться до межі прохідного бар’єру. Після того як в «ЄС» оголосили список, стало зрозуміло, що ця партія не провела роботу над помилками та залишається вірною кон’юнктурним інтересам.
Трошки посилить позиції «Слуга народу». Наростить ядерний електорат і партія «Батьківщина». Про це свідчить вихід цієї партії на південно-східні області. До того ж партія Юлії Тимошенко заявила, що готова підтримати коаліцію дій і надати виборцям план розвитку країни, який дозволить швидко вирішити безліч проблем.
За рахунок відтоку голосів від «ЄС» трошки виросте підтримка партії Вакарчука. Можливо, посилиться консолідаційний рух у демократичному таборі. Але восени пройти поодинці «Самопомочі», «Силі і честі», «Громадянській позиції» буде важко».
Можливо, буде прийняте «гібридне рішення»
Олег СААКЯН, політолог, голова «Єдиного координаційного центру «Донбас»
«Направду в суспільстві є серйозний запит на таке собі покарання старої політичної еліти, на перезавантаження. Річ у тім, що ВР зосередила на собі майже весь негатив, який є у суспільстві. Та на сто відсотків ніхто не спрогнозує рішення Конституційного суду. Судячи з питань, які задавали судді під час відкритої частини засідання, та виходячи з політичної логіки, є вірогідність ухвалення гібридного рішення, коли розпуск буде визнаний неконституційним, але вибори все ж відбудуться.
Цей сценарій найбільш реальний, на мою думку. Та така практика небезпечна, бо ми можемо в майбутньому зайти в піке напівлегальних рішень.
Чому ж нардепи оскаржили указ? Та просто рейтинг підписантів катастрофічно низький. І для них це спроба створити яскравий інформаційний привід, можливість актуалізувати себе. Це зухвало, і ці парламентарі спробують конвертувати цю історію в підтримку, зокрема на «мажоритарці».
Та що ж буде, якщо вибори відмінять? Якщо волевиявлення відбудеться зараз, то «ЄС» потрапляє у майбутню ВР, восени – не факт. «Слуга народу» матиме плюс-мінус однаковий результат. «Батьківщина» матиме деяке зростання рейтингу, бо ж буде час для додаткової комунікації та для того, щоб вийти за рамки свого електорального ядра. Партії «Голос» все одно, коли пройдуть вибори. А от політсили Смешка, Гриценка, Садового або залишаться на нинішньому рівні, або ж навіть підуть у мінус».
Яна ДЖУНГАРОВА
Leave a comment