Пятница , 29 Март 2024
Политика

ПАРЄ без України і з «руським духом»

Вперше за 24 роки членства України в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) наша делегація офіційно не брала участі в осінній сесії, що відбулася минулого тижня в Страсбурзі. Таким чином наша країна висловила протест проти повернення Росії на поля Асамблеї, яка, не виконавши жодної резолюції й рекомендації щодо повернення Криму та припинення війни на Донбасі, просто «позолотила ручку» Раді Європи, виплативши членські внески за три роки у розмірі більш ніж 90 мільйонів доларів.

Не важко здогадатися, що Скабєєва-TV та інші роспропагандони на всі лади обсмоктували «переможне» повернення делегації РФ до Асамблеї й не соромились кепкувати над бойкотом України через представників країни-окупанта в сесійній залі ПАРЄ в традиційній манері «ми найвеличніші» й «без нас все одно нічого не зможуть вирішити». Те, що прямо в сесійній залі Україну підтримали Латвія, Литва, Естонія, Грузія та делегати з Польщі, які долучилися до бойкотування країни-агресора, росіян не дуже засмутило. Адже телевізійному «планктону» можна було показати виступ Макрона, який повністю підтримав повернення РФ до ПАРЄ. Тим більше, що зовсім не обов’язково наводити цитату президента Франції повністю.

«Це рішення (повернення Росії в ПАРЄ. – Прим. ред.) не послабляє нашу рішучість покласти край замороженим конфліктам, цим все ще хворобливим шрамам від розривів на нашому континенті – в Україні, Грузії, на Кавказі, в Придністров’ї. Це не жест поблажливості, а рішення, засноване на вимогливості. Вимогливості до Росії, яка повинна повністю дотримуватися своїх зобов’язань і виконувати свої обов’язки по відношенню до Ради Європи», – зазначив Макрон.

Щоправда, він своєю риторикою останнім часом все більше нагадує кота Леопольда з його фірмовою фразою «Ребята, давайте жить дружно». І протаскування Росії на цей міжнародний майданчик є певним реверансом з боку Євросоюзу задля відновлення спілкування сторін. Певною мірою як козир щодо продовження діалогу із кремлівськими крокодилами Макрон використав присутність на полях ПАРЄ звільненого бранця Кремля Олега Сенцова.

А ось створення групи «Балтик+» країнами, які знають, що таке російська агресія, змусило делегацію РФ впасти в істерику.

Голова комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Леонід Слуцький видав, що об’єднання в групу України, Латвії, Литви, Естонії та Грузії «абсолютно не відповідає духу конструктивного співробітництва в асамблеї… Гельсінські домовленості повертають Росію на майданчик ПАРЄ, а створення групи «Балтик+», по суті, спрямоване саме на роботу проти російської делегації».

Чи вірно поступила Україна, бойкотуючи осінню сесію ПАРЄ? Безумовно, бо працювати пліч-о-пліч на полях Асамблеї з путінськими посіпаками, які підтримують агресивні дії свого вождя, неприпустимо. Те, що голова ПАРЄ Ліліан Моріс Паск’є висловила жаль з приводу відсутності делегації від України і заявляла про діалог та співробітництво, є доволі традиційною риторикою. Як і відмазка про повернення РФ у ПАРЄ задля забезпечення росіян правом на відстоювання їхніх прав та справедливим європейським судом, вердикти якого країна-агресор також традиційно не визнає. Але це деталі.

До речі, нахабство Росії на цій сесії проявилося сповна. Адже Леонід Калашников, який підпадає під персональні санкції ЄС, прекрасно виступав на сесії й опікувався… долею мільйонів громадян, які проживають на окупованих Росією територіях у Криму та на Донбасі, й не мають доступу до захисту своїх прав за Європейською конвенцією.

Україна безумовно повернеться до Асамблеї. Щоправда, у новому складі, який, сподіваємося, також працюватиме єдиним фронтом на користь нашої держави. Вже у листопаді очікується зустріч із представниками ПАРЄ, під час якої будуть затверджені нові делегати від нашої країни. А у рамках консультацій «Балтик+», найімовірніше, будуть напрацьовані певні механізми протистояння країні-агресору на дипломатичному рівні.

Більше того, попередня українська делегація ПАРЄ зробила запит до Венеціанської комісії про легітимність делегації Росії в Асамблеї – з урахуванням того, що вибори до Держдуми у 2016 році були проведені також і на території окупованого Криму. Відтак, голоси жителів півострова, які взяли участь у тих так званих «виборах», мали вплив на формування партійної й особистої депутатської конфігурації нижньої палати російського парламенту. І хоч «кримські» депутати поки що не включаються до складу російської делегації в ПАРЄ, можна ставити питання легітимності Держдуми. Відповідь Комісії очікується вже наступного тижня.

Втім, скоріш за все, вона буде половинчастою і Москва й надалі відправлятиме своїх держдумівців на міжнародні майданчики. Правда, без тих депутатів, яких по «мажоритарці» було «обрано» на анексованому півострові.

А в подальшому ми будемо все частіше чути від більшої частини Старого Світу про необхідність відновлення діалогу, нові формати зустрічей тощо. Але, на жаль, агресора це не вгамує, і це потрібно розуміти.

Антоніна МІРОШНИЧЕНКО

Вечірні Вісті

Leave a comment

Добавить комментарий

Свежие новости

Погода

Новости по теме

США ввели санкции против тех, кто финансируют поддержку создания оружия в КНДР

США ввели санкции против лиц, которые проводят финансирование поддержки программ по созданию...

Министр обороны Украины и главнокомандующий ВСУ приняли в Киеве глав комитетов Европейского парламента

Действующий министр обороны Украины совместно с главнокомандующим ВСУ встретились в Киеве с...

Умеров поблагодарил Данию за предоставленные F-16 и обсудил ситуацию на фронте

Умеров во время встречи с датской делегацией обсудил актуальную ситуацию на линии...

Заявление Трампа о принуждении ЕС платить взносы на защиту

Если бывший президент США победит на президентских выборах, Америка не выйдет из...