ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Декабрь 2019    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
         
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
           

Недоторканність в законі

  28   0 28.10.2019, 08:02 | Статьи, Политика
Недоторканність в законі

Перше, що зробили новообрані народні депутати Верховної Ради дев'ятого скликання,  - відмінили депутатську недоторканність. Тобто вилучили зі статті 80 Конституції України норму, що якраз і надавала парламентарям імунітет. Скільки було оплесків та вихвалянь... «Це ж справжня перемога!», «Ну нарешті депутати спромоглися на такий крок після двадцяти восьми років незалежності!» - лунало звідусіль. Тільки  насправді ніяку недоторканність так і не зняли. А може так статися, що і не знімуть! Тут як пороблено!

Гра трактувань

Це був геніальний піар-хід від влади. Ні-ні, звісно, з Основного Закону неодмінно треба було прибирати норму, яка підносить парламентарів у ранг богів. От лише разом із тим треба було внести зміни ще до трьох документів - Кримінального процесуального кодексу, Закону «Про Регламент Верховної Ради» та Закону «Про статус народного депутата». А ось із цим ніхто явно не поспішає...

Тим часом генеральний прокурор Руслан Рябошапка в ефірі телеканалу ICTV зазначив, що після 1 січня 2020 року (саме тоді набирає чинності закон, який проголосувала ВР. - Прим. авт.) прокуратура не буде застосовувати норми законів про недоторканність депутатів, оскільки вони суперечать Основному Закону.

«Норми Конституції є нормами прямої дії... Оскільки Конституція не передбачає особливого правового режиму для народних депутатів, очевидно, що для нас не буде підстав застосовувати ті норми, які встановлюють особливий правовий режим», -  так генпрокурор аргументував свою позицію. (До речі, і у фракції «Слуга народу» подібну думку вже висловлювали...)

Коментуючи можливість розвалу через цю колізію справ у суді, Рябошапка заявив, що «з огляду на стан нашої судової системи можливо що завгодно».

Насправді досить дивно, що подібне говорить не Юрій Віталійович,у якого немає юридичної освіти,  а професійний правник Руслан Георгійович. Якби до Основного Закону внесли правки і зазначили, що в Україні не діє депутатська недоторканність, то логічно, що можна було б і не звертати уваги на інші законодавчі акти. Бо ж Конституція України має найвищу юридичну силу. Але з тіла Основного Закону відповідну норму просто прибрали, наче її там і не було. Та в інших документах вона не зникла. Тож виправляти помилки все одно доведеться.

Що є?

Поки що народного депутата можна притягнути до кримінальної відповідальності  тільки за згодою парламенту. Детальна процедура виписана в Законі України «Про Регламент Верховної Ради».

Спочатку генеральний прокурор (чи виконуючий обов'язки) має зробити подання до ВР, щоб та дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт парламентаря (щодо кожного виду запобіжного заходу подається та голосується окремий документ).  Подання має бути вмотивованим, містити факти та докази, що цілком логічно.

Тож документ передають до регламентного комітету ВР, який має його розглянути та підготувати свій висновок. Підготовку цього питання комітет здійснює в строк не більш як 20 днів. Під час розгляду подання у разі необхідності  комітет може витребувати додаткові матеріали.

Після того як всі сторони мали змогу висловитися, комітет виносить вердикт: або повертає подання генпрокурору з пропозицією надати додаткові обґрунтування, або дає зелене світло для зняття недоторканності.

Тож не пізніше семи днів із дня подання відповідного висновку комітетом парламент неодмінно має розглянути питання. Знову-таки в сесійній залі всім сторонам дають слово. А потім відбувається голосування щодо притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата; затримання народного депутата; арешту народного депутата. Рішення приймаються простою більшістю голосів від конституційного складу ВР. Такі рішення парламенту  не переглядаються, крім випадків виявлення обставин, що не були відомі Верховній Раді під час розгляду відповідного подання.

Тож, як бачите, уся процедура досить складна. Тим більше, що все залежить від генпрокурора та діючої більшості, яка може не дати згоди...

Вже понад двадцять років політики обіцяли, що імунітет ліквідують. Та руки ніяк не доходили. Але раптом дійшли. Та тільки до Конституції... Потім парламентарі хотіли ліквідувати недоторканність, проголосувавши її в пакеті з різноманітними змінами до КПК. Пам'ятаєте, нещодавно голосували масштабний документ, в якому, зокрема, йшлося про право прослуховування для НАБУ та відміну «правок Лозового»? Але статтю про зняття недоторканності звідти вилучили, сказавши, що її треба скасовувати окремим законом... І ось тут починається найцікавіше.

Що буде?

Потужний авторський колектив із понад півсотні  народних депутатів від правлячої фракції «Слуга народу» (і що вони всі робили, зважаючи на те, що документ досить невеликий за обсягом і лаконічний за змістом?) зареєстрували  законопроект, який має ліквідувати недоторканність раз і назавжди і вносить відповідні зміни до Закону «Про статус народного депутата», «Про Регламент Верховної Ради» та до КПК.

Якщо з першими двома все абсолютно зрозуміло та логічно, то з внесенням змін до Кримінального процесуального кодексу твориться щось неймовірне.

Автори прописують особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.  Вони пропонують, щоб відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносив лише генеральний прокурор (виконувач обов'язків генпрокурора). Далі клопотання в суді  про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу, обшук,  прослуховування тощо мають бути знову-таки підтримані генеральним прокурором.

Раніше відкривати провадження і розслідувати ймовірні злочини народних депутатів за дозволом парламенту могли всі правоохоронні органи відповідно до підслідності. Також  всі дозволи на будь-які слідчі дії щодо парламентарів отримували в суді слідчі та прокурори. Нині ж монопольне право надають лише генпрокурору. Тобто в реальності навіть застукавши нардепа на гарячому з ножем  у руці, поліцейські без санкції генпрокурора не можуть анічогісінько зробити. Але що станеться за втрачений час? Та все що завгодно. Наприклад, зникнуть відбитки зі знаряддя вбивства чи навіть сам народний обранець.

Натомість фракція «Голос» зареєструвала альтернативний законопроект, в  якому пропонує, щоб розслідування справ щодо народних обранців проводили правоохоронні органі відповідно до підслідності. А до суду звертались  прокурори та слідчі, які ведуть справу. Також автори пропонують, щоб нардепів, яких підозрюють у вчиненні насильницьких злочинів чи таких, які призвели до смерті людини, правоохоронці могли затримувати одразу на місці.

Тож на нас чекає справжня битва, в результаті якої імунітет або буде знято назавжди, або матимемо все одно контрольовану недоторканність.

Та і це ще не кінець. У випадку, якщо все випишуть найкращим чином і навіть проголосують у цілому, не факт, що справедливість буде понад усе. Нагадаємо, що за 28 років незалежності України недоторканності в стінах парламенту позбавили двадцять одного народного обранця. А хто пам'ятає, чим закінчилися усі ці історії?..

Яна ДЖУНГАРОВА  

"Вечірні Вісті"

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Декабрь 2019 (228)
Ноябрь 2019 (883)
Октябрь 2019 (594)
Сентябрь 2019 (633)
Август 2019 (559)
Июль 2019 (1051)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области