З моменту початку Революції Гідності минуло мало не шість років… Хоча деякі справи Майдану таки дійшли до суду, та все ж вагомих результатів розслідування ми не бачимо. Як і гучних посадок! А може так статися, що найбільш резонансні епізоди просто будуть поховані. Зокрема через реформу Генеральної прокуратури.
20 листопада нинішнього року Генеральна прокуратура раз і назавжди втрачає функції слідства. Тож усі департаменти, які вели справи Майдану, розформовуються. Мова йде про найвідоміший Управління спеціальних розслідувань, яке очолював Сергій Горбатюк, Департамент із розслідування особливо важливих справ у сфері економіки; Управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями; та Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями. За таку кількість підрозділів можна сказати спасибі колишньому генпрокурору Юрію Луценку, який минулого року провів реорганізацію в ГПУ.
Натомість матеріали справ передаються іншим правоохоронним органам: кримінальні провадження щодо оточення колишнього президента Віктора Януковича скеровані до Національного антикорупційного бюро України, а провадження, які стосуються розстрілів на Майдані та інших насильницьких злочинів, скоєних під час Революції Гідності, – до Державного бюро розслідувань.
А в ГПУ створюється «Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках». Ось така довга і дивна назва. До речі, генпрокурор призначив керівником згаданого підрозділу ГПУ Віктора Мисяка, а його заступником – Олексія Донського. Якщо призначення останнього група адвокатів, які захищають потерпілих під час Революції Гідності, підтримали, то кандидатуру Мисяка вщент розкритикували… Тож далі буде?
До речі, подейкують, що у новому підрозділі Генпрокуратури залишаться працювати прокурори, які пройшли переатестацію, і вони представлятимуть обвинувачення у справах Майдану в суді. Слідчим же, які декілька років працювали в департаменті Горбатюка, начебто запропонують перейти до ДБР і продовжити роботу…
При цьому генеральний прокурор Руслан Рябошапка звільнив голову колишнього Управління спецрозслідувань Сергія Горбатюка, який начебто не захотів пройти атестацію. Однак, за словами самого Горбатюка, згідно із буквою закону звільненню підлягають лише прокурори, які завалили атестацію або відмовилися її проходити. Він же фактично є слідчим! А в законі не зазначено, що в разі непроходження слідчим атестації його звільняють. Натомість просто передбачений перехід на роботу в Офіс прокурора. Тож екс-керівник Управління спецрозслідувань вважає наказ Рябошапки незаконним і буде його оскаржувати.
До речі, з переатестацією теж діється якась чортівня. Від її проходження відмовились 218 осіб із понад тисячі прокурорів. Дехто говорить про те, що її правила абсолютно несправедливі. Так, зазначено, що атестаційна комісія бере до уваги анонімну інформацію щодо того чи іншого обвинувача. Ну ви розумієте, для чого… Лише уявіть собі, скільки красиво складених анонімок можна написати в разі необхідності… А ось ще одна колізія. Зазначається, що переатестацію має проводити Офіс генпрокурора. Але ж він ще не створений!.. Окрім того, якщо прокурор не зміг прибути на переатестацію, наприклад, через хворобу, його також звільнять.. Ані лікарняний, ані відпустка, ані декрет не є поважними причинами. Ось така недореформа…
Та повернімося до Сергія Горбатюка. Коментуючи своє звільнення, екс-керівник Управління зазначив, що він «незручний» для нового керівництва ГПУ. Натомість ми добре пам’ятаємо, що Горбатюк неодноразово критикував і своїх минулих керівників. Зокрема, Юрія Луценка. Так, у 2018 році в одному з інтерв’ю Горбатюк говорив, що генпрокурор Луценко протягом усього часу перебування на посаді намагався втручатися в процес розслідування кримінальних справ, які підслідні Управлінню спеціальних розслідувань.
«Я можу сказати, що генеральний прокурор Юрій Луценко не має нічого спільного із законом. Він його не просто не знає, він його не хоче знати. Він не намагається його дотримуватися, його діяльність здійснюється в ручному режимі. Цих я хочу – притягую, цих хочу – не притягую, чи там є, чи немає доказів – для нього другорядна справа. Він вчинив стільки незаконних дій з ознаками злочинів, що це є однозначною підставою для його відставки», – сказав Горбатюк.
Але питання є не тільки до генпрокурорів, але й до самого Горбатюка. Звісно, були об’єктивні фактори, які заважали розслідуванню. Але навіть зважаючи на це, швидкість, яку показали слідчі, дуже маленька. «Якщо говорити загалом про нашу всю роботу, то за цей час у справах Майдану повідомлено про підозру 448 особам, направлено до суду 298 обвинувальних актів, маємо 57 вироків», – прозвітував перед журналістами Горбатюк. Не густо.
Своєю чергою новий очільник ГПУ Руслан Рябошапка вважає, що після звільнення з ГПУ Сергія Горбатюка ефективність розслідування справ Майдану значно підвищиться. «Людина п’ять років очолювала цей департамент, мала фактично свою спеціальну міні-прокуратуру з криміналістами, процесуальними керівниками – і результат ми бачимо: 14,5 тисячі томів, з яких тільки 8 тисяч стосуються подій на Майдані. Це означає, що половина їхньої роботи стосувалася чогось іншого, але не подій на Майдані. Ось вам відповідь щодо їх ефективності».
Але насправді нині виникають побоювання, що через реформи і передачу справ у різні правоохоронні органи процес ще більше загальмується. І причина тут зовсім не у Горбатюку. По-перше, певний час піде на укомплектування нових департаментів у НАБУ та ДБР. Потім, знову-таки, слідчі мають ознайомитися з матеріалами (далеко не факт, що правоохоронці, які раніше вели справи, зможуть продовжити свою роботу). Тож все може затягнутися іще на довгі-довгі роки. Та найголовніше – має бути політична воля! Раніше її не було. А що буде нині?
Але цей клубок вже давно час розплутувати. Ну скільки ще років можна тягнути? Хоча якщо пригадати, як багато резонансних справ так і не були розслідувані, то вже нічому не дивуєшся.
Ніхто не буде забутий?
Після закінчення Революції Гідності в Україні змінилося п’ять генеральних прокурорів. І майже всі вони говорили про пріоритетність розслідування справ Майдану. Але…
24 лютого 2014 року на посаду генерального прокурора України був призначений Олег Махніцький. Рівно за два дні до цього він, виступаючи на Майдані Незалежності сказав: «Я ініціюю передачу кримінальних справ за фактами вбивств мирних протестувальників до Генеральної прокуратури України. За дорученням голови Верховної Ради буде створено слідчу групу з представників СБУ і МВС України, і кожного нелюда, який убивав чи катував людей, чекає заслужена кримінальна відповідальність. Кожного, хто віддавав злочинні накази, починаючи з командирів і закінчуючи катом України Януковичем, буде покарано».
Але на своїй посаді він протримався недовго – до 18 червня 2014 року.
19 червня 2014 року очільником ГПУ став Віталій Ярема (звільнений 10 лютого 2015 року). Він зазначав, що вважає своїм першочерговим завданням ефективне розслідування кримінального провадження щодо масових вбивств людей під час мирних акцій протесту на Майдані.
«Кримінальна справа з розслідування масового вбивства в лютому 2014 року – це справа номер один в Україні», – констатував він.
10 лютого 2015 року генеральним прокурором призначено Віктора Шокіна (протримався на посаді до 3 квітня 2016 року). Ось одна цікава цитата генпрокурора: «Ніхто не буде забутий. Майданівські справи будуть доведені до кінця».
Про це Шокін заявив 24 квітня 2015 року, коментуючи затримання колишніх працівників «Беркуту», причетних до злочинів проти учасників Революції Гідності.
12 травня 2016 року Генпрокуратуру очолив Юрій Луценко. До речі, він, незважаючи на всі обіцянки швидко зробити справу і піти, протримався в кріслі довше усіх своїх постмайданних попередників – до 29 серпня 2019 року. Юрій Віталійович багато обіцяв. Наприклад, він ще на початку своєї каденції запевняв, що «всі, хто вбивав людей на Майдані, будуть або очно тут, в Україні, або заочно тут, в Україні, засуджені до терміну, який встановить справедливий суд».
29 серпня нинішнього року генеральним прокурором став Руслан Рябошапка. Його слова нагадувати не треба. Треба контролювати і чекати на диво. Бо ж якщо чесно, то надії залишається все менше…
Вікторія МАРСОВА
Leave a comment