Суббота , 20 Апрель 2024
Политика

Війна з четвертою владою: чому влада взялася за ЗМІ?

Нещодавно президент України Володимир Зеленський видав цікавий указ №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави». У цьому документі глава держави роздав величезну кількість завдань для Кабінету міністрів.

Мова йшла про абсолютно різні сфери: тут вам завдання щодо урегулювання питання видобутку бурштину; лібералізації трудових відносин та оновлення законодавства про працю; забезпечення початку масштабної приватизації, зокрема визначення п’яти об’єктів великої приватизації; створення умов для збільшення власного видобутку газу та нафти; підготовки та схвалення Інтегрованого плану боротьби зі зміною клімату та розвитку енергетики до 2030 року та національно визначеного внеску до Паризької угоди; затвердження стратегії запровадження медичного страхування… І багато-багато іншого. Завдань президент надавав уряду більше, аніж мачуха Попелюшці… Але суть не в тому…

Було в цьому указі дещо, що неабияк стривожило усю медіаспільноту. Так, гарант доручив Кабміну до 31 грудня 2019 року розробити та винести на розгляд Верховної Ради законопроекти «щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, передбачивши, зокрема, положення щодо вимог та стандартів новин, механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні, а також передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію». Ці слова аж надто напружили…

Цікаво, що міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський спробував приборкати бурхливу інформаційну хвилю. На своїй сторінці у «Фейсбуці» він написав: «Це термінологічне непорозуміння, яке виникло через помилкове застосування терміну «стандарти новин» у документах МКМС. Ми не збирались і не збираємось регулювати стандарти новин. Це право виключно професійної спільноти.

Що ми збираємось робити: ввести поняття «небезпечна інформація», «дезінформація», «недостовірна інформація». Що є дуже важливим в умовах інформаційної війни з РФ та можливим фінансуванням деяких ЗМІ країною-агресором. Введення визначень характеру інформації, як-от новинна, розважальна, гумористична і т.п. разом із можливим обов’язком позначати поширюваний контент відповідно до того виду, до якого відноситься інформація. Це є частиною належного інформування громадян і реалізацією їх права на інформацію». Така собі заспокійлива пігулка.

До речі, сам же Бородянський і розпочав цю історію. Він, так би мовити, закинув вудочку, а вже за декілька днів і з’явився указ президента. Нагадаємо, що міністр культури, молоді та спорту заявив, що має намір ініціювати введення адміністративної та кримінальної відповідальності за маніпуляцію інформацією. Ось так! Тож усі медійники згадали про те, як декілька разів влада намагалася ввести кримінальну відповідальність за наклеп. Усі ці спроби були безрезультатними, бо у жодної влади не було потужного тилу в парламенті… Та щось дуже схоже на те, що нині повторюється той самий сценарій. Але нині вже тил є…

Чесно кажучи, і від указу Зеленського, і від допису Бородянського стає і страшно, і смішно, бо ж з усього видно, що вони абсолютно не розуміють принципів роботи засобів масової інформації.

А тепер усе по поличках. Держава жодним чином не може вводити будь-які стандарти для роботи ЗМІ. Тим більше стандартизувати новини. Як саме правильно писати інформаційні повідомлення, знає кожен студент-першокурсник журфаку.

Що стосується відповідальності за поширення недостовірної інформації… Дійсно, в цьому плані є прогалини в законодавстві. Втім, відповідно до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. До того ж закони «Про інформацію» (ст. 30) та «Про друковані засоби масової інформації» (ст. 42) чітко окреслюють, що журналіст може писати і за що не несе відповідальності. Відповідно, ознайомившись із цими статтями, стає зрозуміло, де знаходяться червоні лінії.

Посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію, надто введення кримінальної відповідальності (і не важливо, за наклеп чи за маніпуляцію, бо ж суть одна) – надто небезпечна річ. Якщо «правильно» виписати норму, то можна буде тримати на гачку усіх журналістів країни.

Тепер щодо введення понять «небезпечна інформація», «дезінформація», «недостовірна інформація». Це дійсно потрібно. Але прописувати визначення мають тільки самі медійники – і то після численних обговорень. Бо ж у будь-якої влади може виникнути спокуса прописати такі правила гри, за яких проти журналіста можна буде обернути кожне його слово…

Ну а ініціатива ввести визначення характеру інформації – це щось подібне до того, як на екранах «монтували» зелені кола, жовті трикутники та червоні квадратики…

Насправді є безліч проблем, які треба вирішити чи урегулювати. Зокрема й щодо захисту журналістів. Натомість влада, здається, хоче не захищати працівників ЗМІ, а вчити їх, як наповнювати теплі інформаційні ванни для неї. Шкода. Хоча якщо вони для нас вигадають стандарти, то і ми напишемо стандарти для жартів «95 кварталу». Тоді зрівняємо рахунок. Це, звісно, жарт. Втім дуже сумний…

Яна ДЖУНГАРОВА

“Вечірні Вісті”

Leave a comment

Добавить комментарий

Погода

Новости по теме

Аргентина стремиться стать глобальным партнером НАТО

Аргентина проявила стремление к тому чтобы стать глобальным партнёром Североатлантического Альянса.

США и Канада ввели новые ограничения против Беларуси

США и Канада ввели новые санкционные ограничения против Республики Беларусь.

Украина и Норвегия подпишут гарантии безопасности «при ближайшем случае»

Украина и Норвегия завершили двусторонние переговоры по заключению соглашения о гарантиях безопасности...

Александр Кацуба: Задача российских атак на энергетику – деморализовать украинцев

Атаки России на украинскую энергетику в последние недели преследуют цель запугать и...