Час варити щі: медведчукам слід повчитися у Вірменії

Активісти вірменської опозиційної партії “Дашнакцутюн” облили борщем будівлю українського посольства в Єревані на знак протесту проти заяви українського МЗС щодо вірменсько-азербайджанського прикордонного конфлікту

Про це для “Еспресо” пише Віталій Портников.

Однак я радив би активістам готувати не борщ, а щі. Й обливати щами не українське, а російське посольство у Вірменії.

Можна, звичайно, не погоджуватися з позицією українського зовнішньополітичного відомства. Однак ми давно вже не в Радянському Союзі. Україна – не союзниця Вірменії. Будь-які серйозні відносини між двома країнами відсутні.

Читайте також: Портников: Донбас – це Карабах, а не Придністров’я

Однак Вірменія – союзниця Росії, країни, яка окуповує українську територію. Вірменія підтримує російську позицію на міжнародному рівні. Вірменія входить до ОДКБ – військового блоку під керівництвом Росії. Вірменія відмовилася від підписання розширеної угоди про асоціацію з Європейським Союзом і ввійшла до Євразійського економічного союзу. На території Вірменії розташовані російські військові бази.

І як, цікаво, Росія відреагувала на прикордонний конфлікт – конфлікт, який стався, нагадаю, не в районі спірного Нагірного Карабаху, а в районі міжнародно визнаної ділянки азербайджансько-вірменського кордону?

Висловила глибоку занепокоєність. Вірменія намагалася ініціювати обговорення на рівні ОДКБ – але тільки цю занепокоєність й отримала. Ну добре, ОДКБ. Члени цієї організації Казахстан і Білорусь – явно не союзники Вірменії, і Росія змушена на це зважати. Але й на національному рівні Москва висловлює ту ж глибоку занепокоєність і закликає сторони утриматися від подальшої ескалації.

Президент Володимир Путін узагалі нічого не говорить – і це в ситуації, коли президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган висловлює Баку свою однозначну підтримку.

Читайте також: Хто б не займав кабінет у Банковій, Кремль приречений на розчарування – Портников

Можуть сказати, що це Путін так мститься вірменам за те, що вони скинули його ставленика Сержа Саргсяна й переслідують давнього Путінового друга, колишнього президента Роберта Кочаряна. Звісно, у Єревані можуть себе так заспокоювати, хоча це дивне заспокоєння – виходить, що в Москві підтримують вірмен тільки доти, доки вони “правильно” голосують.

Але й це не відповідає дійсності: Росія не поспішала з підтримкою Вірменії навіть тоді, коли при владі там були відверто прокремлівські правителі. Росія взагалі не хоче підтримувати Вірменію. Вона хоче зіштовхувати Вірменію й Азербайджан і залишатися господинею в регіоні. Тому із задоволенням висловлює глибоку занепокоєність.

І ця Кремлева поведінка – ​​чергова відповідь тим, хто скиглить про “дружбу” з Путіним і бажає, щоб Україна стала союзницею Росії. Україна, ясна річ, може стати союзницею Росії. Тільки ось Росія ніколи не буде союзницею України – навіть якщо до влади в нашій країні прийде Медведчук. Росія й тоді залишиться країною-агресоркою, ворогом України, державою, яка діятиме заради нашого зникнення.

Ніяких інших цілей у Росії немає. І ніякої проросійської України бути не може – таку Україну Росія важкої миті теж зрадить. Як зараз зраджує Вірменію.

Так що я би порадив Вікторові Медведчуку та його соратникам навчитися варити щі. Квашена капуста, яловичина, картопля, морква … Про всяк випадок.