Ситуацію на Західних Балканах, у тому числі в Сербії як найбільшій країні регіону, багато хто порівнює з холодною війною між двома світовими державами – США і СРСР. Цього разу «в головних ролях» виступають колишні «актори»: США і Росія. Однак через новий багатополярний світовий устрій у грі також беруть участь нові «обличчя»: Європейський союз, Китай і навіть арабські країни.
Як вийшло, що Балкани і Сербія знову опинилися в центрі уваги? На те є багато причин, але по суті мова йде про останній регіон на європейському континенті, який все ще до кінця не визначився і не був інтегрований. Він належить всім і не належить нікому.
Хорватія – член Європейського союзу, а також НАТО, як і Словенія. Чорногорія нещодавно відмовилася від підтримки Росії і стала наймолодшим членом альянсу… Боснія і Герцеговина поки не визначилася. У Македонії тих, хто був проти вступу до НАТО, витіснили з політичної арени, і країна змінила назву, ставши Північною Македонією. Тепер її чекають і в Європейському союзі, і в НАТО.
Все це говорить про те, що в балканській холодній війні зрештою доводиться визначатися і обирати ту чи іншу сторону.
А де ж Сербія? Косово, інтеграція в НАТО, географічне положення, хиткий мир… Сербія є осередком всіх цих проблем. Частково – в ЄС, частково – перед його дверима. Сербія оточена країнами НАТО, але не зовсім… Все це створює сприятливий грунт для зведення рахунків.
Хоча мова не про ту холодну війну, яку ми знаємо з історії, дехто все ж саме так характеризує ситуацію, що склалася в балканських країнах. Так, наприклад, цієї думки дотримується Тімоті Лес, колишній британський дипломат і співробітник Центру геополітики і стратегії Кембриджського університету.
«Балкани перетворилися на арену так званої нової холодної війни, яка почалася в 2014 році з України. Тоді Росія запанікувала через «вторгнення» США до Східної Європи і почала активно блокувати інтеграцію неприєднаних країн, таких як Україна, Білорусь, Молдова, а на Балканах – Сербія, Боснія, Чорногорія і Македонія. США, в свою чергу, відповіли на це спробами нейтралізувати російський вплив на Балканах і стимулювати інтеграцію країн регіону в НАТО», – заявив він.
Говорячи про суперництво держав, він зазначив, що США перемогли в боротьбі за Чорногорію, захистивши Міло Джукановича від державного перевороту, який підтримала Росія. До американських перемог експерт зараховує і Македонію.
«Тепер США хочуть перемогти і в Сербії, де влада відмовляється «послаблювати» зв’язки з Росією, від якої залежить підтримка в косовському питанні. З минулого року Америка намагається нейтралізувати російський вплив у Сербії, беручи участь у переговорах про статус Косово, а Росія прагне зберегти свою позицію іншими способами, в тому числі озброюючи Сербію на випадок, якщо їй доведеться протистояти одному зі своїх сусідів», – сказав Лес.
На думку Леса, Росія має в Сербії великий вплив, особливо в останні кілька років, а все тому, що США були занурені в інші питання, які не стосуються Балкан. Але «сьогодні все змінилося».
«Європейці теж не дуже раді такому розвитку подій, оскільки нова холодна війна розгортається у самих кордонів Європейського союзу», – сказав Лес.
Про те, що сьогодні про холодну війну, відому нам з історії ХХ століття, мова не йде, говорить і Дмітрій Міліч, політичний аналітик і директор неурядової організації «Новий третій шлях». За його словами, холодну війну в минулому вели дві наддержави (США і СРСР), тому фактично світ був біполярним.
«Сучасний світ багатополярний. Існує безліч значущих сил зі своїми інтересами (США, Китай, Росія, Індія, ЄС, Іран та інші). У подібному світі Сербії балансувати важче, оскільки сила і вплив розосереджені по всьому світу», – каже експерт.
На його думку, ЄС буде ключовим економічним партнером Сербії.
«Сербська економіка експортує близько 70% продукції на ринки Європейського союзу та всього близько 7% в Росію, а також 0,5% у Китай. Аналогічна ситуація склалася і в області іноземних інвестицій у Сербію, більша частина яких походить із країн ЄС», – говорить експерт.
Проте, як він зазначає, не можна нехтувати роллю Китаю, який «скористається шансом посилити свій вплив у Сербії завдяки власному капіталу, тоді як Росія може домогтися того ж, застосовуючи м’яку силу або діючи в політичній сфері».
«І все ж у нинішніх обставинах, враховуючи реальний стан справ у регіоні, ЄС і США залишаються найвпливовішими силами в Сербії, і навряд чи це зміниться», – робить висновок Міліч.
Лана ГЕДОШЕВИЧ,
Blic (Сербія)
Leave a comment