Вторник , 19 Март 2024
Мир

Чому Путін вибрав Мішустіна і що буде далі

Всьому світові тепер належить вивчити прізвище Мішустін. Ймовірно, надовго. Михайло Мішустін, який вважається творцем ідентифікаційного номера платника податків (ІПН) і служби «єдиного вікна», схоже, уособлює в очах Путіна ефективну технократичну бюрократію без політичних амбіцій. Їй можна довірити керувати економікою, і її може безпечно призначати парламент. Той самий, якому після зміни конституції розширять повноваження. І який – якщо Мішустін покаже себе з правильного для Кремля боку – цілком може знову затвердити його главою кабінету.

Своїм виступом перед Федеральними зборами 15 січня Путін запустив процес вирішення так званої «Проблеми-2024» – трансформації влади після закінчення його четвертого президентського терміну. Точніше – це тепер зрозуміло – задовго до його закінчення. Запропонована президентом Путіним конституційна реформа (по суті, це буде нова конституція) не може чекати не тільки до 2024-го, а й до 2022 року.

У Кремлі розуміють: економіка – в застої, якщо не сказати – у кризі. Народ починає дратуватися, рейтинги влади і навіть самого Путіна падають. Державне ТБ втрачає магічну силу. Міжнародній ізоляції не видно кінця. В цих умовах чекати ще майже п’ять років – величезний ризик.

З конституційним референдумом влада не тягнутиме, та й це було б дивно. А за ним незабаром будуть нові вибори в Державну думу. Президент же залишиться на своєму посту до кінця терміну, а до цього моменту його адміністрація розробить якусь нову схему. Наприклад, зробить ключовою посаду глави Держради і придумає для неї окремого очільника (зараз це президент країни – за посадою). До речі, Державна рада не випадково тепер буде узаконена конституцією.

Запропоновані президентом зміни покликані звільнити Путіна від обридлої йому (і все більш небезпечної для нього) відповідальності за все в країні, але насамперед за економіку і соціальну сферу, де ситуація невесела. Тепер громовідводами суспільного невдоволення працюватимуть прем’єр і депутати: «Зарплати, кажете, маленькі? Нічого не знаємо. Ви ж самі цих людей вибирали, до них і звертайтеся. У нас же демократія».

Як обиратимуть слухняних депутатів – поки не зовсім ясно. Політичні партії, і, найголовніше, «Єдина Росія», громадянам набридли. Найімовірніше, зроблять вибори не за партійними списками, а по одномандатних округах. Що, звичайно, буде дуже ризиковано в разі, якщо політичний режим почне хитатися. Але ж вся трансформація задумана так, щоб він тримався якщо не вічно, то ще дуже довго.

Сам же Володимир Володимирович займеться примусом Білорусі до об’єднання, а також Донбасом, Лівією, Сирією, тролінгом Заходу й іншими речами, які його по-справжньому хвилюють.

Підготовка до 2024 року показала також, кого побоюється президент. Як не дивно, перший у цьому списку… Дмитро Анатолійович Медведєв. Його призначення заступником Путіна як голови Ради безпеки – тобто таким собі віце-президентом Росії з безпеки – виглядає як спроба втримати тепер уже колишнього прем’єра під контролем. Це несамостійна посада. Секретар Радбезу Микола Патрушев тримає в своїх руках всі важелі впливу на силовиків, які Медведєва не дуже полюбляють.

Стати впливовою фігурою, сидячи в такому кріслі, досить складно. Виходить, що Володимир Володимирович вважає за краще тримати Дмитра Анатолійовича при собі, а не відпускати, як часто пророкували російські політологи, наприклад, на посаду глави Конституційного суду. Медведєв, скуштувавши в 2008-2012 роках президентської влади, на суддівському посту міг би почати фрондувати, якби в Росії, не дай Боже, почались якісь заворушення. А якщо раптом згадає, що «свобода краще, ніж несвобода»? Зрозуміло, в майбутньому Медведєв, який служив вісім років символом лояльності, може знову злетіти. Але поки це не надто очевидний варіант.

Друга людина, якої побоюється Кремль, – Олексій Навальний. Саме він навчався в Єльському університеті в 2010 році, а отже, не проживав в Росії безперервно 25 років і не може претендувати на пост президента країни в 2024-му. Тобто немає сумнівів, що поки влада належить Путіну, Навальному нічого не світить. Але кремлівська перестраховка це, як кажуть у військах протиповітряної оборони, «підсвітила на радарі».

А щоб ні в кого не виникло бажання кинути цій системі виклик, з конституції приберуть посилання на пріоритет міжнародного права над національним законодавством. Так що членство в Раді Європи заради збереження юрисдикції Європейського суду з прав людини, про яке так піклувалася частина російської правозахисної громадськості в минулому році, лише спонукало Кремль плюнути цій громадськості – і Раді Європи – в обличчя. ЄСПЛ тепер не має ніякого значення.

Дуже скоро влада матиме право дотримуватися або порушувати ті права, які їй заманеться, отримавши на це благословення ветерана юридичного спецобслуговування Кремля, не один раз перевіреного Валерія Зорькіна. Це особливо важливо з огляду на прийдешні зміни.

Вся ця історія з конституцією і референдумом – ще одна ознака окостеніння російського політичного режиму, який поринув у пошуки найнадійнішого і довгострокового політичного страхового поліса. Саме в’янучі авторитарні режими, наприклад, при Франсиско Франко і Антоніу Салазаре, вдавалися до подібних косметичних перетворень і закликали до влади технократів, щоб, з одного боку, догоджати народу імітацією поліпшення, а з іншого, нічого не міняти по суті. Будь-які порівняння умовні, але тенденція в Росії дуже схожа.

Втім, у Кремлі розраховують, що владі в неухильно старіючій країні небагатих і залежних від держави громадян нічого не загрожує. Одні не вийдуть на вулицю, інші виїдуть з країни. Для особливо незадоволеної мініменшості є автозаки.

Ось, власне, і все. Перефразовуючи Микиту Хрущова, можна сказати: «Нинішнє покоління росіян житиме при Путіні». Якийсь час точно житиме. І головним російським питанням тепер стає: «Який?»

Костянтин ЕГГЕРТ

Deutsche Welle, Німеччина

Leave a comment

Добавить комментарий

Погода

Новости по теме

В Чехии предлагают ввести запрет на импорт российского и белорусского зерна

В качестве отягощения санкционных ограничений против РФ Чехия готовится к запрету на...

США отреагировали на возможное размещение войск других стран в Украине

Советник Белого дома Джон Кирби сделал заявление о том, что США не...

Как война в Украине сказалась на оборонной промышленности Финляндии?

Война в Украине значительно усилила финскую оборонную промышленность.

На какой срок перенесли суд над Дональдом Трампом?

Судебный процесс над бывшим лидером США Дональдом Трампом перенесён.